Закон України про аліменти

Якщо перед вами виникла потреба виплачувати аліменти, і ви готові робити це добровільно, слід подати заяву за місцем отримання доходу (наприклад, до бухгалтерії підприємства, на якому ви працюєте) про відрахування аліментів. Відповідно до 1 частини статті 187 СК, у заяві зазначаються дані:

• сума відрахувань;
• період виплат;
• ПІБ одержувача аліментів.

Переваги добровільної виплати на підставі заяви полягає у швидкості реалізації процедури. Вона не вимагає ні додаткових витрат, ні зусиль, відбувається автоматично. Одержувачу коштів залишається лише контролювати їх своєчасне надходження.

Однак при реалізації такого, здавалося б, надійного варіанту, є і підводне каміння. Суть у тому, що платник в односторонньому порядку може відкликати заяву на відрахування аліментів, що призведе до припинення виплат. Імовірність такого розвитку подій є досить високою. Справа в тому, що платник може звільнитися з роботи, знятися з обліку в службі зайнятості тощо. Внаслідок цього він втрачає дохід із суми якого робляться відрахування.

З іншого боку, одержувач не обмежений у правах звернення до суду, навіть якщо гроші надходять у повному обсязі та без прострочень. Виходячи з цього, якщо розглядати добровільну виплату у довгостроковій перспективі, сторони мають ризик зіткнутися з проблемами.

Щоб мінімізувати ймовірність колізій у процесі виплати та отримання аліментів, доцільно укладання договору у письмовій формі. У ньому сторони відображають порядок та розмір виплат. Відповідно до ч. 1 ст. 189 СК України договір має бути обов'язково завіреним нотаріусом.

За послуги останнього потрібно буде сплатити держмито – 1% від суми договору, але не менше одного доходу, що не оподатковується. Це правило діє, якщо працюєте з державним нотаріусом. Регламентується воно частково. 1, ст. 31 закону України «Про нотаріат». Співпрацюючи з приватним нотаріусом, ви оплачуєте його послуги згідно з тарифом. У складанні беруть участь обидва батьки, що передбачає дотримання інтересів обох сторін. Нотаріально завірені умови виплат знижують можливість свідомого ухилення від них.

Важливою перевагою договору про сплату аліментів є можливість застосувати «напис нотаріуса». У разі ухилення платника від зобов'язань вона дозволить вчинити примусове стягнення коштів у позасудовому порядку. Така нагода регламентується ч. 2 статті 189 СК України. Для того щоб цей механізм запрацював, необхідно надати оригінальний договір про сплату аліментів та документів, що вказують на безперечність простроченої заборгованості (банківська виписка, вимога про сплату та інше). Цього ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Частина 3 ст. 181 СК України дає можливість особі, яка зацікавлена ​​у отриманні аліментів, звернутися до суду. Робиться це тоді, коли сторони не дійшли згоди щодо питань порядку виплат та їх суми. Розгляд таких справ здійснюється за спрощеною процедурою згідно зі статтею 19 Цивільно-процесуального кодексу України.

Щоб запустити процес, одержувач аліментів подає позов. Заява заповнюється відповідно до статей 175 та 177 ЦПК України. Стягувач має право обрати суд за місцем проживання або за місцем проживання платника.

Отримувач також має право запросити стягнення аліментів за судовим наказом, якщо:

• заявлено стягнення, розмір якого становить 50% встановленого в Україні прожиткового мінімуму, з урахуванням віку дитини (це мінімальна сума аліментів, встановлена ​​законом, регламентується ч.2 ст. 182 СК України);
• заявлено стягнення ¼ доходу на одну дитину; 1/3 – на двох; ½ – на трьох та більше дітей.

Потрібно врахувати, що згідно зі статтею 161 ЦПК України сума, що виплачується на дитину відповідного віку, повинна становити не більше 10 прожиткових мінімумів. Оскільки ці виплати належать до безумовних, запит на них підлягає задоволенню за промовчанням. Для цього одержувач відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦК України, подає заяву на видачу судового наказу. Вона замінює стандартну позовну заяву, яка подається в інших випадках.

Аліменти на дітей можуть виплачуватись у фіксованій сумі (її часто називають &lquo;твердою») або у вигляді частки від доходу, який отримує платник. Призначаючи суму, суд керується ч. 1 статті 182 СК України, враховується стан здоров'я, матеріальне становище, платник, та дитина, якій адресовані аліменти. Враховується наявність у платника дорогого майна та майнових прав на нього.

Важливим фактором при судовому визначенні суми аліментів є придбання нерухомого майна вартістю понад 10 прожиткових мінімумів за рахунок коштів невстановленого походження. Суд враховує факт наявності у платника утриманців.

Сума не повинна бути меншою за 50% прожиткового мінімуму по Україні. При її призначенні враховується вік дитини – від 0 до 6 років, і від 6 років до 18 років.

Ще на початку 1993 р. Кабінет України склав перелік доходів, із частки яких сплачуються аліменти. Він затверджений спеціальною Постановою № 143, що вийшла 26 лютого 1993 р. Крім зарплати, до неї входять пенсія, стипендія, допомога безробіттю та ін. У той же час, судом може бути призначена виплата аліментів з доходів, що не входить до цього переліку. Розмір сум індивідуальний залежить від факторів, зазначених вище, а також від рівня самого доходу.

Якщо платник не працює і не перебуває на обліку в службі зайнятості, розмір аліментів визначається як ¼ частину від середнього заробітку, встановленого у регіоні, де прописано платника.

За кожен прострочений день сплати одержувач має право на пеню 1% від призначеної суми. Допустивши заборгованість за аліментами, ви потрапляєте до Єдиного реєстру боржників, що обмежує вас у правах. Знаючи про такий ваш статус, будь-який нотаріус не стане з вами співпрацювати – це не дозволить ч. 1 ст. 49 закону України «Про нотаріат». Якщо заборгованість перевищує суму платежів за 4 місяці, відповідно до ч.9 статті 71 закону України про виконавче провадження, ви можете бути обмежені у таких аспектах, як:

• перетин кордону;
• користування транспортними засобами та зброєю;
• полювання.

Якщо ви продовжите ігнорувати зобов'язання, на вас чекають відчутні штрафні санкції, залежно від терміну несплати, аж до 50% від суми заборгованості, накопиченої протягом 3 років. В особливих випадках в Україні за несплату аліментів може бути кримінальна відповідальність, порушення карається громадськими роботами, арештом або навіть обмеженням волі.