Чи платять жінки аліменти Скільки і в яких випадках

У визначенні суми аліментів з погляду законодавства підхід однаковий як для чоловіка, так і для жінки. Істотними факторами, що впливають на розміри виплат, є матеріальний стан та стан здоров'я дитини, а також матеріальний стан та стан здоров'я платниці аліментів.

Крім цього береться до уваги:

1. Наявність у платниці непрацездатних родичів, зокрема дочки та сина.
2. Факт виплати аліментів нею на інших дітей.
3. Наявність рухомого або нерухомого майна, а також вільних коштів.
4. Доведені витрати платниці аліментів на придбання рухомого або нерухомого майна на суму понад десять прожиткових мінімумів при цьому походження коштів не доведено.

Останні обставини беруться до уваги у зв'язку із змінами до Сімейного кодексу України, які набули чинності з 8 липня 2017 року.

Розмір виплат, незалежно від того, добровільно сплачуються аліменти або примусово, не може бути меншим за 50% від прожиткового мінімуму. При цьому мінімальна сума, яка може бути призначена судом на користь дітей від 0 до 6 років, дещо менша, ніж сума на дітей від 6 до 18 років. Інформація про розмір поточного прожиткового мінімуму по Україні міститься у відкритих джерелах.

У ситуації, коли мати не працює, але вона зареєстрована у службі зайнятості, розрахунок відбувається, виходячи з розміру допомоги з тимчасової непрацездатності, яку вона отримує. На цю суму може впливати і середній заробіток, якщо за рік до постановки на облік у центрі зайнятості вона мала стаж не менше 6 місяців.

Якщо мати не працює і не перебуває на обліку в службі зайнятості, розмір аліментів визначається, виходячи із середнього заробітку, встановленого в регіоні. Наприклад, якщо це 11200 грн., на аліменти припадає чверть від цієї суми, тобто 2800 гривень.

Законом передбачено механізми, які дозволяють знизити обсяги виплат аліментів. Для цього потрібно звернутися до суду та детально обґрунтувати життєві обставини, які спричинили таку необхідність. Це може бути зміна сімейного статусу відповідачки, поява дітей у новому шлюбі, втрата родичами працездатності, погіршення стану здоров'я самої платниці, втрата нею доходу чи зменшення його обсягів. Це питання можна вирішити як за взаємною домовленістю з укладанням нового договору, так і в судовому порядку.

На жаль, у житті трапляються ситуації, коли матері втрачають право піклуватися про свою дитину. Причин безліч, але звичайнісінький приклад – асоціальний спосіб життя, ведучи який, жінка не може приділяти дитині належну увагу. Однак, позбавлення матері батьківських прав не звільняє її від сплати аліментів. Якщо таке відбувається, батько має право подавати позов на стягнення аліментів, а суд за сукупністю факторів встановить їх розмір.

У цій ситуації дуже високий ризик колізії, коли:

• обсяги доходу матері з об'єктивних причин не дозволяють утримувати дитину, яка проживає з батьком;
• відсутня у власності платника нерухоме майно, яке вона могла б передати у власність дитині;
• місце знаходження платниці встановити неможливо.

У згаданих випадках немає сенсу стягувати аліменти з матері. Якщо вони мають місце, це є підставою для нарахування дитині тимчасової державної допомоги.

Згідно зі статтею 156 Сімейного Кодексу України неповнолітні батьки мають ті ж права та обов'язки, що й повнолітні. Тому стягнення аліментів з неповнолітньої матері відбувається відповідно до порядку, встановленого в Україні.

Судом враховується матеріальне становище платниці, джерела її доходу (стипендії, пенсії тощо). Але навіть з урахуванням факту, що мати не досягла повноліття, сума аліментів нараховується не менше ніж 50 від прожиткового мінімуму. У цьому закон непохитний.

Ідеальний випадок, якщо оплата відбувається за домовленістю, у твердій сумі та зручному форматі – готівка або шляхом вирахування із заробітної плати, якщо платниця офіційно працевлаштована. В даному випадку йдеться про добровільну виплату аліментів. Між сторонами допускається усна домовленість, але процес буде ефективнішим, якщо процедуру здійснювати на підставі письмового договору, затвердженого нотаріусом. І тут обумовлюється тверда сума чи розмір відрахувань із зарплати. При настанні певних життєвих обставин ці суми за згодою сторін змінювати шляхом переукладання договору.

Для матері, якій належить виплачувати аліменти, є спосіб вирішити проблему шляхом передачі дитині права на нерухоме майно, що знаходиться в її розпорядженні. Це може бути:

• будинок;
• земельна ділянка;
• квартира.

Мати звільняється від сплати аліментів, як тільки право власності переходить дитині. Якщо останній досяг 14 річного віку, він теж бере участь у угоді. Після її здійснення батько, який проживає дитиною, зобов'язується утримувати останнього самостійно. У той же час, якщо передача нерухомого майна та звільняє матір від сплати аліментів, сторонами буде визначено низку додаткових витрат на дитину. Вони можуть спрямовуватися на окремі потреби, наприклад, розвиток у сфері спорту. Від них навіть не звільняє передачу майна.

Ще одна особливість угоди з нерухомістю в тому, що вона може здійснитися лише за умови, якщо платник має додаткове житло, крім будинку чи квартири, яке вона має намір передати.

Для того, щоб отримати аліменти з колишньої дружини, необхідно:

1. Подати позовну заяву. У ньому потрібно з максимальною об'єктивністю викласти обставини справи.
2. Пакет особистих документів заявника. Це копія паспорта та ідентифікаційного коду.
3. Документи, що підтверджують спорідненість. Це свідчення про укладення шлюбу та його розірвання, народження дитини.
4. Чеки, квитанції та інші документи, що вказують на те, що позивач несе витрати на утримання дитини.

По можливості надайте суду довідку про доходи матері та інші документи, які допоможуть вирішити питання на вашу користь.